Повість-притча Б. Харчука «Планетник» має в собі багато казкових, фантастичних елементів. Але головна думка її ясна: треба навчитися жити в гармонії з природою, безнастанно трудитися, боротися за здійснення своєї мрії. У житті часто буває, що талановитих, неординарних людей ображають, цураються, зневажають. А ті все одно не відступаються від своїх принципів добра й справедливості, людинолюбства.

  На правому березi рiки Самари, яких десять миль вiд Днiпра, лежало українське село Спасiвка. Даремно шукав би хто його в теперiшню пору. Воно пропало. Зруйноване, поросле травою, як багато-багато iнших тогочасних українських осель. 

  Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка — Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то вже за мати була! Між матірками — навдивовижу мати! 

   Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою. Ген далі до залізниці зібралась доросла молодь: парубки в червоних, синіх, зелених, жовтих сорочках під пояс, у піджаках і новеньких картузах, в гарних чоботях з блискучими халявами;

   Маленькие волшебники - Карандаш и Самоделкин открывают школу волшебников. В этой школе они учат маленьких детей волшебству. Но неожиданно в школу пробираются разбойники - пират Буль-Буль и шпион Дырка, что бы выгнать оттуда Карандаша и Самоделкина и превратить школу волшебников в школу разбойников. Школу волшебников, Карандаша и Самоделкина, спасает маленькая девочка - Настенька, одна из учениц школы волшебников.

   Надворі весна вповні. Куди не глянь - скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні... Поле - що безкрає море - скільки зглянеш - розіслало зелений килим, аж сміється у очах. Над ним синім шатром розіп'ялось небо - ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре - погляд так і тоне.

   Новый роман о приключениях Эраста Петровича Фандорина. Действие нового романа Бориса Акунина "Весь мир театр" происходит в 1911 году. Эраст Фандорин расследует преступления, совершенные в одном из московских театров.

  В этой сказочной повести ребят ждёт встреча с весёлыми и находчивыми человечками – Карандашом и Самоделкиным, рассказывается об их необыкновенных приключениях. 

   В першій половині XVII віку князь Михайло Вишневецький був один з найбагатіших магнатів на всю Україну й Польщу. Він мав великі маєтності на Волині, на Подолі, в Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна.

   Це був чистий розбишака-халамидник. 
 Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька: там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадишному» другові; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом.