4 червня ми вшановуємо пам’ять дітей, чиї життя забрала війна.
Найстрашніше, що може статися, це коли дитинство обривається через вибухи, ракети та жорстокість дорослих.
Для Харкова ця дата має особливо болісне значення. Наше місто щодня відчуває наслідки російської агресії.
За роки війни тисячі дітей зазнали фізичних і психологічних травм, чимало з них втратили найцінніше - життя.
Кожна цифра статистики - маленька людина, її усмішка, мрії, таланти та цілий світ, що так і не встиг стати майбутнім.
Сьогодні ми згадуємо кожну дитину, яка стала жертвою війни. Розділяємо біль батьків і рідних, схиляємо голови у скорботі та зберігаємо пам’ять про загублені життя.
Нехай на українській землі більше ніколи не лунають вибухи, а всі діти живуть, навчаються та зростають у мирі й безпеці.